
Зображення — Johann Baptist Homann.
Грузія — Сакартвело
З грузинської Сакартвело означає «країна картвелів», від Картлі — однієї з основних історико-географічних областей держави. Перша згадка про Сакартвело датована 800 роком нашої ери. Вона зустрічається у хроніці історика Джуаншера Джуаншеріані. «Грузія» — російський екзонім (тобто топонім або етнонім, що не вживається місцевим населенням), з яким влада бореться ще з 2005 року.
Він має перське походження і утворений від кореня «гурз». Вперше зустрічається у записах східнослов’янського мандрівника Ігнатія Смолянина, датованих 1389 роком.
Європейський екзонім «Георгія» має декілька теорій походження. За однією з них, термін зʼявився за часів Хрестових походів. Тоді на Святій Землі лицарі-хрестоносці вперше почули від місцевих про грузинів, які, своєю чергою, принесли у регіон перську назву народу «гург». Інша версія — країна була названа на честь Святого Георгія.
Ізраїль, Японія та Північна Корея називають країну не Gruzia, а Georgia, що є адаптацією з англійської. В 2021 році Литва стала першою країною в ЄС, яка почала використовувати найменування Sakartvelas. На знак подяки Сакартвело також змінила похідну від Росії назву «Литва» на «Лєтува».
Однак в Україні досі використовують найменування «Грузія».

Зображення — Library of Congress.
Пекін — Бейджин
Назва столиці КНР насправді не відповідає сучасній китайській вимові. На мові путунхуа, що є однією з офіційних у китайському регіоні, назву міста вимовляють як Бейцзін. У XX столітті англійська та деякі інші мови привели у відповідність реальній вимові — Бейджин. Однак українська, португальська, нідерландська та багато інших мов використовують стару назву. «Пекіном» місто вперше назвали французькі місіонери у 1655 році, що потім поширилося на саму французьку.
Упродовж своєї історії Пекін мав багато назв: Ючжоу, Яньцзін, Чжунду, Бейпін, Бейджин та ще декілька інших. Однак після проголошення Китайської Народної Республіки у 1949 році Комуністична партія Китаю залишила назву Пекін.

Зображення — F. Bianconi.
Македонія — Північна Македонія
Північна Македонія стала «Північною» лише у лютому 2019 року. До цього країна мала назву Республіка Македонія, що не подобалось сусідній Греції, яка має історичну область Македонію. Антична держава Македонське царство у більшості знаходилась теж на території сучасної Греції. Також додавало протиріч те, що на прапорі Республіки Македонія було зображено вергінську зірку — один із символів Македонського царства.
Суть суперечки була якраз у багатозначності терміну «Македонія». З розпаду Югославії Греція заперечувала цю географічну назву, та на вимогу країни Македонія була прийнята до ООН в 1993 році під назвою Колишня Югославська Республіка Македонія. Конфлікт між країнами не давав Македонії вступити до ЄС та НАТО, тому із приходом нової влади у 2017 році Македонія почала перемовини з Грецією. В 2019 році країна стала Північною Македонією.

Зображення — Johann Homann.
Прибалтика — країни Балтії
Один із найбільш популярних прикладів так званої «дерадянщини». Термін «Прибалтика» раніше вживався в радянській історіографії. Назва походить від Балтійського моря, балтійських мов та племен балтів.
Німецькі народи, що заселяли Західну і Північну Європу ще у XII столітті, за ознакою відносного розташування називали море Східним, або ж Ostsee. За часів Петра I регіони Балтії називали Остзейською, або ж Прибалтійською, губернією. Останній термін зберігся вже за часів СРСР.
У 2017 році країни Балтії звернулися до редакції французького видання Le Monde з проханням не називати їх «колишніми радянськими республіками», посилаючись на те, що Естонія, Латвія та Литва у 1940 році увійшли до складу СРСР недобровільно.
Інші приклади «дерадянщини»: Молдавія — Молдова, Білорусія — Білорусь.

Зображення — Kartographia.
The Ukraine — Ukraine
The Ukraine — помилкове використання в англійській мові. Справа в артиклі the, який потрібно використовувати при найменуванні регіонів, а не країн. Наприклад, the Philippines — Філіппінський архіпелаг, Philippines — Філіппіни.
У випадку з Україною це також зумовлено радянським минулим — the Ukrainian Soviet Socialist Republic, the Ukraine — part of the USSR.
Однак зараз Україна — незалежна держава, а не чийсь регіон.

Зображення — Isaak Tirion.
Цейлон — Шрі-Ланка
Португальська імперія прибула на територію сучасної Шрі-Ланки у 1505 році і назвала острів Ceilão, або Цейлон. Ця назва проіснувала за часів колонізації різними країнами. Зокрема, Британський Цейлон існував з 1796 по 1948 роки. Далі отримав незалежність, і до 1972 року країна була відома як просто Цейлон.
Місцева влада хотіла відмовитися від колоніального минулого, і було вирішено перейменувати країну на Республіку Шрі-Ланка. У 1978-му — на Демократичну Соціалістичну Республіку Шрі-Ланка.
Але чай досі цейлонський.

Зображення — University of Cape Town.
Свазіленд — Есватіні
Невелика країна на південному сході Африки свою нинішню назву отримала у 2018 році. Слово «Есватіні» взято зі свазі — однієї з двох офіційних мов країни. Однією з причин перейменування була плутанина в назвах — англійською вона звучала як Swaziland, що нагадувало Switzerland, або Швейцарію.
Крім того, держава хотіла позбавитися колоніального закінчення -ленд подібно до багатьох інших країн Африки. Так у шістдесятих Ньясаленд став Малаві, Бечуаналенд — Ботсваною, а Басутоленд — Лесото. Тож після перейменування Свазіленду на континенті залишився лише один -ленд, та й той не визнаний іншими державами: Сомаліленд.