спецпроєкт: Піти від аб'юзера. План дій для тих, хто більше не хоче терпіти
  • Новини
  • Війна
  • Життя
  • Люди
  • Місто
  • Спецпроєкт
  • Про сайт
  • Контакти
  • Реклама
Підписуйся на гарний та розумний Instagram «Маяка»
Ми до вас із ретротемою. Пам Ми до вас із ретротемою. Памʼятаєте, колись були так звані CD та DVD-диски? Вони ще по-особливому пахли, коли відкриваєш коробку. Мода поступово повертається і до них, але не так активно, як у випадку з вініловими платівками, касетами та дротовими навушниками. Розповідаємо про камбек дисків та звідки він взявся. Оформлення — Артур Бондаренко @arthurenko Автор — Валерій Лавровський @plgval
З давніх часів у соціумі жіноча шкіра є об'єктом сексуальної уваги, а її стан — показником молодості та здоров'я. Шкірні захворювання найбільш стигматизуються навіть у сучасному світі, це призводить до соціальної дистанції, породжує страх бути відкинутим та відчуття приреченості. 🔻Розповідаємо історію Надії @nadya.voznaya, яка 27 років живе з бульозним епідермолізом (БЕ). Її сестрі Марії @marousiaa 22, дівчина теж має цей діагноз. 🔻БЕ називають «синдромом метелика», але за поетичною назвою ховається щоденний біль. Іноді через це неможливо їсти і спати. Окрім травної системи, через захворювання в Надії постраждав слух. Дівчата знімають відео про своє життя в тіктоці та ведуть інформаційну кампанію у соцмережах. 🔻В Україні допомогою людям з БЕ займається організація «Debra Ukraine». Є така сама міжнародна організація, але в кожній країні існують свої підрозділи. Саме від неї в Україні люди з БЕ почали отримувати допомогу у вигляді спеціальних перев’язувальних матеріалів за кошти державного бюджету. Раніше цього не було. Далі у слайдах — слова героїні. 📸: Юлія Нестеренко.
Історія про зґвалтування на Закарпатті сколихнула країну та обурила неправомірним вироком. 🔻ЩО СТАЛОСЯ? 🔻«Хлопці заманили дівчину до подвір’я одного з підлітків, а потім до підвалу. Дівчина давно товаришувала з ними, тому пішла. Після чого один з них вдарив дівчину, потім її по черзі зґвалтували. Усі дії підлітки знімали на відео з метою шантажу. Пізніше відео знущань було завантажене у мережу та розповсюджене в школі», — розповідає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. 🔻Лише тоді про зґвалтування онуки дізналася бабуся, з якою проживає дівчина, та викликала поліцію. 🔻Спочатку Воловецький районний суд вимагав для хлопців по п’ять років позбавлення волі, але потім звільнив від покарання, призначивши всім трьом іспитовий термін на два роки. Суд виніс вирок по статті 153 (сексуальне насильство, без проникнення), а не по статті 152 (зґвалтування), бо дівоча пліва не була пошкоджена. 🔻Дмитро Лубінець зазначив, що права дівчини під час судового процесу були грубо порушені: її інтереси в суді представляла Служба захисту дітей місцевої сільради. І ця ж сама служба захисту дітей надала ґвалтівникам позитивні характеристики. 🔻Зараз прокуратура готує апеляцію на вирок по цій справі. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у своєму телеграмі. Адвокатка Христина Кіт, голова ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”», запропонувала надати безоплатну адвокатську допомогу дівчинці та на своєму фейсбуці підняла питання кваліфікації сексуального насильства. 🔻«З тексту судового рішення видно, що мало місце проникнення як пальцями, так і геніталіями, проте пошкоджень цілісної дівочої пліви не зафіксовано. Кримінальний кодекс говорить про те, що достатньо проникнення в тіло особи, незалежно якими предметами чи статевими органами, для того щоб кваліфікувати дії як зґвалтування. Чи пошкоджена пліва, чи ні, немає жодного значення», — пояснила вона. 🔻Одразу після розголосу справи народна депутатка Верховної Ради України Інна Совсун ініціювала законопроєкт № 9093. 🔻Розберемо, що він пропонує змінити. На обкладинці допису: Едґар Деґа — «Інтер'єр (Зґвалтування)», 1869.
🏺Сьогодні зібрали ілюстра 🏺Сьогодні зібрали ілюстрації українського художника Олександра Данченка до «Енеїди» Івана Котляревського. 🖌Данченко займався книжковою та станковою графікою. Поєднував у своїх роботах різночасові і різномасштабні мотиви. Його улюблена техніка — офорт. 👴Ілюстрував поеми Тараса Шевченка: «Гайдамаки», «Катерина», «Сон», «Відьма», «Княжна», «Єретик» тощо. ✊🏻Створив серію історичних портретів народних героїв, які очолювали боротьбу ук­раїнського народу за національне та соціальне визво­лення у XVI—XVIII століттях, а також учасників Визвольних змагань та подій Другої світової війни: це Іван Богун, Семен Палій, Максим Залізняк, Олекса Довбуш, Лукʼян Кобилиця тощо. 💸Більше того, у 1991 році Данченко входив до складу групи з п'яти художників, які працювали над ескізами нової української валюти. Однак переміг художник Василь Лопата, який залучив у співавтори Бориса Максимова. 👁Подивитися ілюстрації до «Енеїди» та більше дізнатися про техніку зображення можна у слайдах. Оформлення — Артур Бондаренко @arthurenko Автор — Саша Лоскутов @sifallorsum
«Два місяці вже працюю, і ви «Два місяці вже працюю, і ви перший, хто пристебнувся на задньому сидінні», — сказав одеський таксист. 🚘Ця коротка фраза надихнула нас запитати читачів, чи вони пристібаються і чому. І з'ясувалося, що багато з тих, хто завжди пристібається на передньому, чомусь ігнорують паски безпеки, сідаючи на заднє сидіння. «Я не пристібаюся, у мене сусід не був пристебнутий і після удару просто вилетів у вікно, тільки подряпини отримав». Чули таке? «Навіщо ти пристібаєшся? Я взагалі-то вмію їздити», «У мене стаж 30 років», — відмахуються інші водії, засовуючи заглушку, щоб машина не пищала. Давайте розберемося у цих міфах. Автор — Валерій Лавровський @plgval
🎃Що спільного у Миколи Гог 🎃Що спільного у Миколи Гоголя, Григорія Квітки-Основ'яненка та Олекси Стороженка (крім того, що вони українські письменники)? «Всі вони написали твори, де фігурують жінки, які мають надзвичайні здібності та використовують їх, щоб зашкодити людям. Простіше кажучи, відьми. 🧙‍♀️Образ відьми в українському фольклорі відігравав важливу роль для пояснення природних явищ, побутових скандалів, виникнення нещасть і навіть дрібних неприємностей в повсякденному житті села. 🐈‍⬛Відьмам присвячені окремі розділи в трудах українських етнографів. Про них писали Іван Нечуй-Левицький, Володимир Гнатюк, Володимир Антонович, Іван Огієнко, Микола Костомаров, Василь Милорадович тощо. 🔮То хто такі відьми? Ми трішки розібралися, докладніше у слайдах. Оформлення — Артур Бондаренко @arthurenko Автор — Саша Лоскутов @sifallorsum
😡Від початку повномасштаб 😡Від початку повномасштабного вторгнення росіяни пограбували десятки українських музеїв на півдні, вивезли десятки тисяч експонатів, включаючи колекції Мелітопольського краєзнавчого музею, Херсонського обласного художнього музею, Каховського історичного музею та Художнього музею імені Куїнджі у Маріуполі (з нього вивезли чотири фури!). 🤬Але сусідня країна й раніше не гребувала можливістю привласнити культурні цінності, знайдені на території України, — починаючи з другої половини XVIII століття та включаючи радянські часи. Після Другої світової війни влада совєтов також привласнила собі частину колекцій, пограбованих німецькими нацистами. Експонати так і не повернулися до України. ❓Чому це важливо? 📜Обʼєкти матеріальної культури різних часів можуть відігравати фундаментальну роль у тому, що стосується національної ідентичності та формування певних традицій народу. Це джерела для реконструкції історії країни та минулого її багатогранного народу. 😑Присвоєння ж культурної спадщини дозволяє переписувати історію та нехтувати коренними традиціями, обираючи історичний курс, який підходить загарбникам для виправдовування власних злочинів. 🏺Розповідаємо про археологічні скарби історії, які знайшли в Україні, але які Росія привласнила собі.

© 2022. Маяк. Український журнал про культуру, суспільство та науку. Ми збираємо та обговорюємо неоднозначні теми нашого часу. Сайт та його соціальні мережі можуть містити матеріали, не призначені для людей віком до 16 років. Використання матеріалів Маяка дозволено лише за попередньою згодою правовласників. Усі права на картинки та тексти належать їхнім авторам.

Разработка сайта: