Фото — Shoji Takeuchi.
Спочатку вчені створили роботизований палець з двигуном, який потім занурили у циліндр із розчином колагену та клітин дермальних фібробластів людини. Це основні компоненти сполучної тканини нашої шкіри.
Завдяки своїм природним властивостям розчин стискався і налягав на контури пальця. Далі вчені нанесли кератиноцити для формування епідермісу.
Після випробувань виявилось, що шкіра досить міцна і еластична, щоб згинатися і розтягуватися разом з пальцем. Також дослідники зробили надріз та наложили на шкіру колагенову повʼязку — протягом тижня «рана» затягнулася.
У майбутньому вчені планують додати такі функції, як нігті, потові залози, волосяні фолікули і навіть сенсорні нейрони, які забезпечують відчуття дотику. Шкіру можна використовувати для того, щоб людиноподібні роботи були більш реальними та близькими до людей.
