спецпроєкт: Піти від аб'юзера. План дій для тих, хто більше не хоче терпіти

Новини
Війна
Життя
Люди
Місто
Спецпроєкт

Про сайт
Контакти
Реклама

Локація

Museum for Change: волонтеры преобразят Одесский художественный музей

15 мест, которые нужно изменить в Одессе

1 … 22 23 24 25

1 … 24 25

Аркадія Місто Мурали События Люди Історія Міські скульптури Худмузей Культові місця Стыд Пекло Безумство Заздрість Життя Секс Пандемія Новини Фотографии Наука Вело Культ Кіно Війна

Підписуйся на гарний та розумний Instagram «Маяка»

🍪Розі Грант проходила стажування на історичному Цвинтарі конгресу у Вашингтоні — дівчина мала збирати й оцифровувати інформацію про похованих там людей. Саме тоді вона вперше знайшла надгробок із рецептом. 🍪У цей самий час Розі здобувала ступінь магістра бібліотечних наук в Університеті Меріленда, і професор запропонував їй створити сторінку в одній із соцмереж, присвячену стажуванню. Ця ідея реалізувалася дивним чином — Грант вирішила показати у ТікТок, як готує за рецептом з надгробку. Спойлер: вийшло чудове печиво, відео у каруселі. 🍪У перших відео Розі зафільмувала, як готує печиво «Шприц» із надгробка Наомі Міллер-Доусон — вийшла суміш пісочного печива із цукровим: блогерка жартує, що за такі ласощі дійсно «можна померти». 🍪Також Грант провела невеличке розслідування: з’ясувалося, що Міллер-Доусон зберігала рецепт у секреті та зазвичай готувала «Шприц» лише для сімейних зустрічей. Вже перед смертю жінки її доньці спала на думку ідея записати на могилі Наомі інгредієнти печива, що навіювало усій родині теплі спогади. 🍪Блогерка вирішила знайти якомога більше подібних рецептів на цвинтарях та протестувати їх. Так, наприклад, у її колекції з'явився секрет вершкової помадки Кетрін Ендрюс, фініковий та горіховий хліб Конні, а також глазурований чорничний пиріг Маргарет Девіс — усього близько 12 страв. 🍪Грант вважає, що цей досвід подарував їй усвідомлення, як різні люди намагаються увічнити пам'ять про себе серед живих. Тепер Розі легше говорити про смерть із близькими — дівчина сподівається, що її глядачам також. 🧁P.S.
За даними The Washington Post, з березня 2020 року по жовтень 2021 року в американських газетах та на онлайн-платформах некрологів було опубліковано 430 текстів зі згадуванням запіканок.

Винен лише ґвалтівник. Прот

Винен лише ґвалтівник. Проте чому досі звинувачують жертву? Просто подивіться на коментарі під дописами про обшуки в квартирі юнаків з Івано-Франківська, які знімали «контент для блогу» з непритомними дівчатами. Хочемо ще раз нагадати очевидне: — Будь-які розпусні дії характеру з людиною до 14 років, навіть якщо вона дала згоду, є злочином. — Непритомний стан жертви, алкогольне чи наркотичне сп’яніння під час зґвалтування — не виправдання для ґвалтівника, а такий самий злочин. — «Сам/а приїхала/приїхав до…», відверті танці та одяг, навіть взаємні пестощі ще не означають «так, я хочу сексу». В останній момент людина не дала згоду або навіть втратила свідомість, проте з нею розпочали статевий акт — скоїли злочин. — «Проникнення не було, ми тільки руками» — зґвалтування неприродним способом, скоєне групою осіб за попередньою змовою, користуючись безпорадним станом потерпілої, який, до речі, був викликаний підсипанням їй наркотичних речовин. А також розповсюдження порнографічних матеріалів. Хтось дійсно вважає, що це не злочин? Звідки береться звинувачення жертви? Важливо розуміти психологічні коріння. Це спроба людей переконати себе, що є певний рецепт, алгоритм «правильних» дій, які допомагають уникнути зла. Не ходити у відвертому одязі, не ходити темними вулицями, не їздити на вечірки, де будуть незнайомі люди. А ті, хто зазнав зґвалтування, робили щось не за рецептом. Але це так не працює. У зґвалтуванні не винен той, хто насильства зазнав. А тільки ґвалтівник. І ще раз: зґвалтування не можна спровокувати.

Ця історія про жахливу людс

Ця історія про жахливу людську недбалість могла б лягти в основу документального фільму. Події розгорталися у Краматорську в звичайній «панельці».

🥸Уявіть, що пояснюєте друг

🥸Уявіть, що пояснюєте другу правила вашої улюбленої складної настілки. Непросто, правда? Чи помічали ви, що чим краще ви знайомі з чимось, тим важче поставити себе на місце того, хто з цією річчю не знайомий? Це називається прокляття знання. Зараз розповімо докладніше.

Чи захистить статус культурної спадщини від російських ракет? А від балконів, покритих вагонкою, та хаотичної забудови? Розбираємося разом із дослідницею колективної пам’яті Оксаною Довгополовою, докторкою філософії та кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» @past_future_art

«Одеський Оскар Шиндлер» врятував близько трьохсот євреїв за часів окупації. Прочитайте про нього зараз — у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту звільнили концтабір Аушвіц.

😍Просто мобільне джакузі для ЗСУ! Відео: «Український наступ».

© 2022. Маяк. Український журнал про культуру, суспільство та науку. Ми збираємо та обговорюємо неоднозначні теми нашого часу. Сайт та його соціальні мережі можуть містити матеріали, не призначені для людей віком до 16 років. Використання матеріалів Маяка дозволено лише за попередньою згодою правовласників. Усі права на картинки та тексти належать їхнім авторам.

Разработка сайта: