Фото — Unsplash.
Використовуючи сітківку як модель центральної нервової системи, вчені системно досліджували кінетику смерті та відродження нейронів мишей та людей. Для того, щоб забезпечити контакт між клітинами, фахівці розробили пристрій, який підтримував рівень кисню та інших поживних речовин у тканинах, а також мав електроди, що посилають електричні сигнали у сітківку.
При стимуляції світлом клітини мертвої сітківки випромінюють специфічні електричні сигнали, відомі як b-хвилі. Ці хвилі також знаходяться в живих клітинах, і вказують на зв’язок між усіма шарами макулярних клітин, які дозволяють нам бачити. Це перший випадок, коли очі померлої людини реагують на світло таким чином.
Світлочутливі нейрони — частина центральної нервової системи, яка охоплює головний та спинний мозок. Через це дослідники вважають, що аналогічне «оживлення» можливо і з іншими клітинами ЦНС.
За словами авторів, це дослідження порушує питання про незворотність загибелі нейронних клітин, а також відкриває нові шляхи для візуальної реабілітації.
