Зображення — Everyday Health.
Експерименти проводили на мишах, які мають функціонуючі людські гени та клітини. Дослідники хотіли зʼясувати, як голодування впливає на імунну систему відносно часу: від протягом кількох годин до доби. Гризунів розділили на дві групи: в першій — миші отримували їжу відразу після пробудження; в другій — пізніше. Для оцінки роботи імунної системи дослідники зібрали зразки крові, коли миші прокинулися (базовий рівень), потім через чотири години і через вісім годин.
Вивчаючи аналізи крові, дослідники помітили чітку різницю в групі, яка не снідала. Зокрема, дослідники побачили різницю в кількості моноцитів — білих кров’яних клітин, які виробляються в кістковому мозку і відіграють важливу роль: від боротьби з інфекціями до серцевих захворювань і раку.
На початковому етапі всі миші мали однакову кількість моноцитів. Але через чотири години кількість моноцитів у мишей з групи, що не завтракали, різко зменшилася. Дослідники виявили, що 90% цих клітин зникли з кровотоку, а через вісім годин їхня кількість ще більше зменшилася. Одночасно з цим виробництво нових клітин у кістковому мозку зменшилося. Тим часом рівень моноцитів в групі мишей, які позавтракали, не змінилась.
Якщо дослідники не кормили мишей 24 години, то після прийому їжі, моноцити поверталися протягом декількох годин. Цей сплеск проводив до підвищеного рівня запалення. Замість того, щоб захищати від інфекції, ці змінені моноцити були більш запальними, що робило організм менш стійким до боротьби з інфекцією.
Це дослідження є одним з перших, яке встановило зв’язок між мозком і цими імунними клітинами під час голодування. Дослідники виявили, що певні ділянки мозку контролюють реакцію моноцитів під час голодування. Це дослідження продемонструвало, що голодування викликає стресову реакцію в мозку, наприклад через це люди відчувають злість та голод.
«Дослідження показує, що, з одного боку, голодування зменшує кількість циркулюючих моноцитів, що, здавалося б, добре, оскільки ці клітини є важливими компонентами запалення. З іншого боку, введення їжі створює сплеск моноцитів, які знову потрапляють у кров, що може бути проблематичним. Отже, голодування не завжди корисно для здатності організму реагувати на такі виклики, як інфекція», — пояснив Філіп Свірський, доктор філософії, директор Інституту серцево-судинних досліджень.
Результати дослідження опубліковано у журналі Immunity.
