Фото — Unsplash.
Дослідники провели серію експериментів, під час яких папуги піднімалися на штучну вертикальну злітно-посадкову смугу, розташовану під кутами від нуля до 90 градусів. Дві високошвидкісні камери фіксували їх рух, а невелика пластина-датчик вимірювала силу, створювану дзьобом, задніми кінцівками та хвостом.
Спочатку дзьоби папуг торкнулися злітно-посадкової смуги під час підйому під кутом 45 градусів. Під кутом 90 градусів вони створювали зусилля порівняні з задніми кінцівками. При цьому хвости птахів створювали мінімальні зусилля, що свідчить про те, що хвіст використовується для підтримки, а не як додаткова кінцівка.
«Хоча багато птахів лазять вертикально, папуги — єдині відомі птахи, які використовують голову як третю кінцівку», — каже одна з авторів дослідження Мелоді Янг.
Вчені вважають, що така поведінка вимагає нервово-м’язові зміни, які генерують додаткову силу, а також модифікацій спинномозкової нервової системи.
Це дослідження є першим кроком у майбутньому вивченні поведінки папуг. Протягом наступних кількох років вчені планують зрозуміти анатомічні та нервово-м’язові основи незвичайної локомоторної поведінки папуг, щоб розробити роботизовані системи.
