26 апреля 2020

Живуть на роботі. Як 15 медиків та хворий на COVID-19 самоізолювались у лікарні Хмельницької області

Останні тижні виявились для багатьох складними морально — напевно, якби не карантин, ми ніколи не проводили б настільки багато часу вдома. Але для когось самоізоляція стала перш за все способом захистити близьких, і мова не про людей, які повернулись з-за кордону або хворіють на коронавірус. На початку квітня 15 медиків відділення анестезіології та інтенсивної терапії Шепетівської районної лікарні (Хмельницька область) самоізолювались разом із хворим на COVID-19.

Ми поспілкувалися з одним із них — лікарем-анестезіологом Олегом Довганем, який розповів, чому він і його колеги без вагань вирішили піти на самообсервацію. 

За словами Олега, хворий на COVID-19 поступив до їх лікарні у вкрай важкому стані: він мав проблеми з диханням, ознаки двобічної пневмонії та одразу опинився в реанімації. Пацієнтом виявився чоловік 47 років, без супутніх патологій та факторів ризику: не був за кордоном, контакту з тими, хто приїхав, теж не мав. Експрес-тест на коронавірус показав негативний результат, але персонал все одно працював у засобах захисту. Олег каже, що так сталось завдяки інтуїції завідуючого відділенням — хоча діагнозу ще не було, він наказав працювати у засобах захисту. Таким чином, медперсонал приймав хворого у повному обмундируванні: костюм, маска, окуляри. 

Image Title
Image Title
Image Title
Image Title

Лише на третій день ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція — метод діагностики інфекцій, заснований на аналізі ДНК та РНК) підтвердила коронавірус. У той же день всі 15 осіб погодились на обсервацію — у більшості вдома не було б можливості самоізолюватись від родини. Керівництво лікарні також пішло назустріч та звільнило медикам відділення — вранці персонал вже був там. 

«Ми не можемо бути категоричними і казати, що у костюмі точно не можемо заразитись. До кінця не з'ясовані механізми передачі коронавірусу, а за правилами, якщо ви були в контакті з хворим, ви все одно продовжуєте працювати. На лікарняний можна піти, тільки якщо будуть ознаки захворювання — і це страшно. Ми прийняли таке рішення не для того, щоб комусь щось доказати, а щоб убезпечити своїх дітей, батьків, інших працівників лікарні. Тому ми пішли на самоізоляцію, під час якої продовжуємо чергувати на змінах і працювати», — розповідає Олег.

Хоча пацієнта мали направити в опорну лікарню, де знаходяться інші люди з діагнозом COVID-19, його залишили у Шепетівці. Після підтвердження діагнозу транспортування хворого було вже неможливе: «Ми би просто його втратили», — каже Олег. 

Засоби захисту медикам зараз поступають, як говорить Олег, «звідусіль»: щось дає лікарня та місцева влада, але більшу частину поставляють волонтери. Чоловік каже, що на даний момент він та його колеги забезпечені добре та мають усе необхідне. За весь час серед 15 осіб, на щастя, не захворів ніхто. У відділенні підтримується санітарно-епідемічний режим, є відмежовані зони, антисептики та рециркулятори. 

«Я не можу сказати, що всі лікарі мають дотримуватись такої ж самої ізоляції. Немає якогось медичного ідеалу, і це основна проблема. Якщо лікарі діяли у засобах захисту, все нібито буде добре. Але наші накази та рекомендації швидко змінюються. Виникає враження, що коли в нас не вистачає масок — ми випускаємо наказ, що маски можна тепер не носити. Не вистачає рукавиць — буде наказ, що їх можна не носити.

На жаль, персонал відділення досить часто стикається зі скептицизмом навіть від інших медиків. У своєму останньому пості на Facebook Олег описав ситуацію, яка склалась з Асоціацією лікарів Хмельниччини. Голова організації Анатолій Побережний написав відкритого листа, в якому звинуватив медиків Шепетівської лікарні — нібито вони не дотримувались інструкцій і тому опинились на самоізоляції. На обсервацію медиків це в результаті не вплинуло — їх підтримав губернатор. 

«Я взагалі не знав про існування такої асоціації, вона була створена півтора місяці тому. Ніхто з нас не хотів порушити певні алгоритми лікування хвороби. Так, ми наразили себе на великий ризик, але для того, аби врятувати хворого. Тоді ми не знали, чи є в нього COVID-19, чи нема, але ми все одно його лікували. 

Нам кажуть, що ми щось собі напридумували і мали просто відправити хворого в іншу лікарню. Є багато причин, чому вони так говорять: хтось дійсно не вважає, що є якась проблема з пандемією. Мовби, це просто вірусна інфекція і вона буває кожного року. Люди не до кінця розуміють це, поки безпосередньо не стикаються», — пояснює причини скептицизму Олег. 

Image Title
Image Title
Image Title

Вже майже місяць медики відділення анестезіології та інтенсивної терапії живуть на роботі. Весь цей час вони займаються хворим на коронавірус і знов-таки отримують критику у свій адрес — мовляв, чому 15 професіоналів займаються лише одним чоловіком. За словами Олега, треба звернути увагу на деталі: пацієнт вкрай важкий, потребує постійного догляду та похвилинного моніторингу:

«Для скептиків розкажу, що інколи нам не вистачає чотирьох людей на зміні, аби просто його перевернути на живіт і провести маніпуляцію. Хворий великий ростом, він має велику вагу і фактично зараз нерухомий. Додамо, що чоловік знаходиться на штучній вентиляції легенів і до нього приєднана маса датчиків. Я не кажу, що 15 осіб — це мало, але нас зрозуміють тільки колеги з інтенсивної терапії: коли ти маєш працювати не завжди в комфортних умовах і у засобах захисту».

Якщо раніше чергування тривало добу, зараз медики працюють по 12 годин — через емоційне і фізичне навантаження робочий час на одну зміну зменшили. Під час розмови Олег каже, що легше було б працювати з 5-7 хворими, ніж з одним. Після роботи усі, звісно, йдуть відпочивати, але знов-таки говорять про роботу і стан хворого. Також дивляться вебінари, конференції, дзвонять колегам з інших областей і рідним — «все мовби стабільно, але морально дуже тяжко»: 

«Ми полишали свої сім’ї, дружин, чоловіків, дітей — це важко, але ми обрали свій напрямок, свою мету, і ми максимально робимо все, аби оточуючі не хворіли. В колективі всі звикли, сварок у нас не буває, навіть стали дружнішими під час обсервації. Коли бачиш, що хтось плаче, відразу питаєш, що сталось. Зазвичай відповідь: “А, там діти по відеозв’язку дзвонили”».

Зараз хворий все ще знаходиться на штучній вентиляції легенів, і поки що рано говорити про поліпшення. Олег каже, що наразі складно робити якісь прогнози, адже він та його колеги мають фактично безперервний контакт із хворим. Важко достовірно сказати, що результати тестів персоналу точно негативні — після останнього контакту з хворим має пройти 14 днів. «Попри все колектив гуртується, адже у нас є поставлена задача і ми рятуємо людське життя», — каже Олег. 

Комментарии