Зображення — Ежен де Блаас, 1894.
Дослідники провели серію експериментів та дійшли висновку, що чоловіки більше, ніж жінки, фліртують заради особистої вигоди. Найчастіше це роблять чоловіки на нижчих посадах, які описували себе як «сексуально привабливих та чарівних кокетників». Вони ініціювали флірт, щоб виглядати потужнішими — навіть коли знали, що це ображало жінок.
В одному з експериментів учасники могли поставити партнеру протилежної статі запитання під час онлайн-зустрічі знайомства. Можна було обрати декілька питань — про те, чи був у співрозмовників конфлікт на роботі (контрольне запитання) або ж чи були у них стосунки на роботі (соціальне сексуальне запитання). Після цього дослідники виміряли, скільки разів учасники обирали соціальні сексуальні запитання. З’ясувалося, що чоловіки частіше ініціювали соціальну сексуальну поведінку, ніж жінки, але лише тоді, коли прагнули підвищення.
У ще одному експерименті взяли участь 200 студентів, які також могли ставити питання одне одному. Дослідники попередили їх, що на основі цих відповідей студентам призначать роль начальника або підлеглого. Також вони створили профіль кожної людини, у якому прописали фальшиву роль на попередній роботі (начальник або підлеглий). В результаті студенти-чоловіки, які мусили спілкуватися із жінкою-босом, обирали соціальні сексуальні запитання частіше, ніж чоловіки-боси, жінки-боси та жінки-підлеглі.
Науковці зазначили також, що попередні дослідження припускали, нібито жінки більше схильні до флірту на роботі, коли знаходяться в підлеглому положенні, однак це виявилося лише стереотипом.
