Саша Лоскутов
22 апреля 2023

Середньовічний бейбікер. Догляд за немовлятами в Темні віки

Французький історик Філіпп Ар’єс вважав, що у Середньовіччі до немовлят ставились, мʼяко кажучи, з холодком. У своєму провідному дослідженні «Століття дитинства» він стверджував, що тодішні люди не бажали витрачати час, ресурси та, перш за все, емоції на тендітних істот, які з великою ймовірністю могли померти до підліткового періоду. Наприклад, навіть в англійського короля Едуарда І ака «Молота шотландців» семеро з 16 дітей так і не відсвяткували свій сьомий день народження.

 

Високі показники смертності значною мірою зумовлені недоїданням та хворобами: чума, кір та навіть діарея. Наприклад, під час спалаху чумної епідемії у 1383 році 88% загиблих були дітьми. Тобто справа не в антисанітарії або байдужих батьках.

 

Як стверджує історикиня Кетрін Харві, є багато доказів того, що середньовічні люди все ж таки любили своїх дітей та піклувалися про них. Тодішня медицина стверджувала, що будь-яке немовля потребує спеціального ставлення: безпечного середовища, дотримання санітарії, дієти та піклування.

Харчування

Материнське молоко — найкращий вибір, стверджує лікар XIII століття та автор посібника з санітарії Альдобрандіно з Сієни. Виняток — молоко, яке виробляється відразу після пологів. Тодішні лікарі побоювалися, що пережитий стрес зіпсує молоко.

Адже немовля буквально їсть те саме, що і його мати. Крім того, через молоко передається багато особистих характеристик. Мудра благочестива мати народжуватиме благочестивих синів; дитина дурної чи пʼяниці піде хибними стопами.

Також вважали, що погане молоко може призвести до різноманітних захворювань, навіть прокази та епілепсії.

Археологічні знахідки в Англії та Шотландії вказують на те, що грудне вигодовування зазвичай тривало до другого дня народження дитини, хоча й бувало ще довше.

Тверду їжу починали давати після того, як прорізався перший зуб. У меню: хліб (попередньо розжований матір’ю чи годувальницею або змочений у підсолодженій воді), ретельно відварений рис і пюре з курки. Іноді біле вино.

Матері на час грудного годування краще забути про такі продукти, як цибуля, качка, прісноводна риба, фрукти та міцне вино. Всі вони перегрівають тіло та кров, тож псують молоко.

Також не слід займатися сексом та, звісно ж, треба уникати зачаття.

Годувальниці

Але не всі жінки могли чи хотіли годувати дітей груддю, що, звісно, різко критикувалося церковниками та лікарями. За словами англійського теолога XII століття Томаса з міста Чобгем, це рівносильно вбивству та є формою богохульства. 

Таких матерів звинувачували в тому, що вони ставлять на перше місце свою зовнішність і коханців, а не добробут своїх дітей.

Можна було запропонувати ріг тварини замість дитячої пляшечки, але в епоху обмежених санітарних умов і відсутності молочної суміші це було сумнівним рішенням. Тож наймали годувальниць.

Для жінок це ставало символом статусу, крім того, можна зосередитися на народженні більшої кількості дітей. Середньовічні люди знали про метод лактаційної аменореї — коли під час лактації розвивається тимчасова фізіологічна неможливість завагітніти, яка може тривати до півроку. І якщо заможні жінки часто делегували це завдання, тому що могли, то бідні іноді робили це, бо не мали вибору.

У 1442 році флорентійський батько Нікколо Амманіті так пояснив свою бідність податковим чиновникам: «[У моєї] дружини немає молока, і ми повинні найняти годувальницю».

Вимоги до годувальниць молоком:

Зовнішність: схожа на матір немовляти.

Вік: близько 30 років.

Особисті якості: міцне здоровʼя та доброчесність.

Груди: тверді, середнього розміру.

Молоко: біле, солодке, не надто густе, не надто водянисте.

В ідеалі годувальниця мала б народити близько двох місяців тому. На практиці знайти таку кандидатку було важко.

Сон та купання

Батьків вже на проповідях застерігали не спати разом з немовлям — щоб випадково не задушити уві сні. Колиска ж зміцнює здоров’я дитини, адже легке погойдування сприяє травленню і заспокоює сон. Тодішня медична  гуморальна теорія розглядала фізичні вправи як спосіб пересування життєво важливих речовин по тілу.

Середньовічні автори часто підкреслювали м’якість тіла немовляти, порівнюючи його з воском. Щоб тіло зміцніло, а руки і ноги росли рівно, дітей туго сповивали протягом перших місяців. Крім того, це була одна з причин (разом із чистотою), чому лікарі пропонували купати дітей у теплій воді майже одразу після народження.

Перші слова

Слід співати дитині та розмовляти з нею, повторюючи легкі слова на зразок «мама» і «тато».

У своїй енциклопедії XIII століття Бартоломей Англійський описує, як няньки шепочуть щось дітям, щоб допомогти їм заговорити. Хоча не всі схвалювали цю практику. Сер Томас Еліот, вчений раннього Відродження, пізніше описав такі розмови як звичку «дурних жінок».

Популярним методом було натирання рота, особливо ясен, маслом і медом. Вважалося, що вони стимулюють ріст зубів, поява яких полегшить мову.

Вчимося ходити з італійським лікарем XIV століття Мікеле Савонаролою:

Спочатку дитину слід заохотити прогулятися вздовж меблів, а потім переконати підійти до вас: назвати на імʼя або запропонувати якийсь привабливий предмет.

Хтось завжди повинен бути готовий підхопити дитину. Савонарола застерігає не водити за руки (можна пошкодити плечі) і навіть пропонує використовувати маленький візок, щоб допомогти дитині у навичках ходьби.

Середньовічні рукописи включають численні малюнки ходунків. Вони не дуже відрізняються від сучасних.

Обираємо імʼя для немовляти: 

Середньовічні люди використовували три джерела для цього:

  • імена святих — ідея в тому, що певний святий буде особливо піклуватися про своїх тезок: Агнес, Катерина, Маргарита, Джон, Томас (або Фома), Франциск, Христофор тощо;

  • література — здебільшого серед городян;

  • на свою честь або родичів. 

читайте также
Комментарии