Авторка: Елеонора Чорноморченко. Редакторка: Олександра Подгорна
30 октября 2022

«Я змінився на краще під час війни»: що таке посттравматичне зростання

Повномасштабна війна трансформувала життя всіх українців. За останні вісім місяців ми адаптувалися до складних умов та навчилися жити в невизначеності. Звісно, це той самий досвід, якого краще б не було зовсім, тож не варто закликати «віднайти позитив» та «подякувати всесвіту за будь-які події, приймаючи їх з любов’ю».

 

Проте українці не тільки долають складні події, але й справді стають стійкішими, загартованішими та сильнішими. В позитивній психології такі зміни називають посттравматичним зростанням — коли у людини внаслідок боротьби зі стресовими життєвими обставинами відбуваються позитивні психологічні зміни. Розповідаємо, як саме це працює та яке у цього явища наукове пояснення.

Колажі — Артур Бондаренко.

Колажі — Артур Бондаренко.

Феномен посттравматичного зростання виявили у 1990-х роках психологи з Університету Північної Кароліни в Шарлотті — Річард Тедескі та Лоуренс Калхун. Науковці з’ясували, що в результаті боротьби зі складними життєвими кризами у людей можуть виникати позитивні зміни.

Тобто люди не просто долають травму та відновлюються до попереднього рівня, але й значуще змінюються відносно свого стану до травми.

Науковці описали п’ять категорій зростання, які відбуваються з часом.

Ті, хто пережив травму:

  • визнають і приймають нові можливості;

  • налагоджують міцніші стосунки з близькими людьми, а також з іншими постраждалими;

  • розвивають внутрішню силу завдяки усвідомленню того, що вони подолали величезні труднощі;

  • більше цінують життя;

  • змінюють ставлення до духовності чи моральних принципів.

За словами вчених, 89% з тих, хто пережив травму, повідомляють про принаймні один аспект посттравматичного зростання, наприклад, оновлену оцінку життя.

 

Під час пандемії, наприклад, деякі люди відмічали значні покращення у сімейних стосунках та зміну ставлення до життя та підвищення його цінності. Попри вплив складних обставин — ізоляції, втрати доходу та проблем зі здоров’ям — соціум відчув духовне зростання. А хтось зміг вдало переформатувати бізнес, втіливши нові ідеї.

Не виключенням для посттравматичного зростання є і війна. Одне дослідження колишніх біженців та переміщених осіб в Сараєво показало, що значна частина з них відчувала позитивні зміни через кілька років після травми. Цікаво, що молоді люди повідомляли про значно більший ріст, ніж літні люди.

Інше дослідження серед військових з Південної Кореї показало, що хоча негаразди можуть викликати стрес і негативні емоції, вони також можуть сприяти стійкості, задоволеності життям та кращому розумовому функціонуванню.

Водночас вчені підкреслюють важливість підтримки для сприяння посттравматичному зростанню. Так, у попередньому дослідженні солдати, які мали сильнішу соціальну мережу, кращі стосунки з побратимами або здоровіші стосунки в парі чи з членами сім’ї, відповідно більше зростали після травми.

Емі Каневелло, професорка психології з Університету Північної Кароліни, описує посттравматичне зростання як конструктивний процес.

«Травма руйнує ваш світогляд і переконання. А посттравматичний ріст стає результатом ваших спроб повернутися до життя вже з урахуванням травматичної події», — каже вона.

Наприклад, переживання виснажливої реабілітації після втрати кінцівки може змусити людину присвятити своє життя інформаційним кампаніям з протезування та роботі у благодійних фондах. Це явище яскраво відображено серед американських військових.

Психологиня Маріанна Трент розповідає, що ріст виникає, коли людина, яка пережила травму, здатна інтегрувати цей досвід у своє життя. В іншому ж випадку людина може залишатися в травмованому стані. Тобто технічно спочатку необхідно пережити посттравматичний стрес, перш ніж людина зможе відчути ріст.

На її думку, без симптомів ПТСР будь-яке зростання можна пояснити звичайною резильєнтністю (здатністю впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після) або ж стресостійкістю, а не змінами саме через травму.

Дослідники, які вивчають посттравматичний ріст, застерігають: надважливо при обговоренні цього явища не відкидати біль, який відчуває людина при подоланні труднощів. 

Посттравматичний ріст не заперечує глибокий дистрес (стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків), а скоріше припускає, що лихо може ненавмисно призвести до змін у розумінні себе, інших і світу.

Окрім того, не варто думати, що ріст має обов’язково статися і якщо його не сталося, то це є наслідком неспроможності людини взяти щось корисне зі свого досвіду. Багато людей не відчувають позитивної сторони травматичного досвіду — і це нормально.

Деякі психологи радять звертати увагу на можливості, які супроводжують стрес, та виокремлювати ті ситуації та зміни у власній поведінці, які мають особисту цінність. Однак досвід кожної людини у подоланні травми може бути різним, тому не треба себе картати за відсутність зростання.

читайте также
Комментарии