
Колажі — Артур Бондаренко.
Феномен посттравматичного зростання виявили у 1990-х роках психологи з Університету Північної Кароліни в Шарлотті — Річард Тедескі та Лоуренс Калхун. Науковці з’ясували, що в результаті боротьби зі складними життєвими кризами у людей можуть виникати позитивні зміни.
Тобто люди не просто долають травму та відновлюються до попереднього рівня, але й значуще змінюються відносно свого стану до травми.
Науковці описали п’ять категорій зростання, які відбуваються з часом.
Ті, хто пережив травму:
визнають і приймають нові можливості;
налагоджують міцніші стосунки з близькими людьми, а також з іншими постраждалими;
розвивають внутрішню силу завдяки усвідомленню того, що вони подолали величезні труднощі;
більше цінують життя;
змінюють ставлення до духовності чи моральних принципів.
За словами вчених, 89% з тих, хто пережив травму, повідомляють про принаймні один аспект посттравматичного зростання, наприклад, оновлену оцінку життя.
Під час пандемії, наприклад, деякі люди відмічали значні покращення у сімейних стосунках та зміну ставлення до життя та підвищення його цінності. Попри вплив складних обставин — ізоляції, втрати доходу та проблем зі здоров’ям — соціум відчув духовне зростання. А хтось зміг вдало переформатувати бізнес, втіливши нові ідеї.
Не виключенням для посттравматичного зростання є і війна. Одне дослідження колишніх біженців та переміщених осіб в Сараєво показало, що значна частина з них відчувала позитивні зміни через кілька років після травми. Цікаво, що молоді люди повідомляли про значно більший ріст, ніж літні люди.
Інше дослідження серед військових з Південної Кореї показало, що хоча негаразди можуть викликати стрес і негативні емоції, вони також можуть сприяти стійкості, задоволеності життям та кращому розумовому функціонуванню.
Водночас вчені підкреслюють важливість підтримки для сприяння посттравматичному зростанню. Так, у попередньому дослідженні солдати, які мали сильнішу соціальну мережу, кращі стосунки з побратимами або здоровіші стосунки в парі чи з членами сім’ї, відповідно більше зростали після травми.

Емі Каневелло, професорка психології з Університету Північної Кароліни, описує посттравматичне зростання як конструктивний процес.
«Травма руйнує ваш світогляд і переконання. А посттравматичний ріст стає результатом ваших спроб повернутися до життя вже з урахуванням травматичної події», — каже вона.
Наприклад, переживання виснажливої реабілітації після втрати кінцівки може змусити людину присвятити своє життя інформаційним кампаніям з протезування та роботі у благодійних фондах. Це явище яскраво відображено серед американських військових.
Психологиня Маріанна Трент розповідає, що ріст виникає, коли людина, яка пережила травму, здатна інтегрувати цей досвід у своє життя. В іншому ж випадку людина може залишатися в травмованому стані. Тобто технічно спочатку необхідно пережити посттравматичний стрес, перш ніж людина зможе відчути ріст.
На її думку, без симптомів ПТСР будь-яке зростання можна пояснити звичайною резильєнтністю (здатністю впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після) або ж стресостійкістю, а не змінами саме через травму.
Дослідники, які вивчають посттравматичний ріст, застерігають: надважливо при обговоренні цього явища не відкидати біль, який відчуває людина при подоланні труднощів.
Посттравматичний ріст не заперечує глибокий дистрес (стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків), а скоріше припускає, що лихо може ненавмисно призвести до змін у розумінні себе, інших і світу.
Окрім того, не варто думати, що ріст має обов’язково статися і якщо його не сталося, то це є наслідком неспроможності людини взяти щось корисне зі свого досвіду. Багато людей не відчувають позитивної сторони травматичного досвіду — і це нормально.
Деякі психологи радять звертати увагу на можливості, які супроводжують стрес, та виокремлювати ті ситуації та зміни у власній поведінці, які мають особисту цінність. Однак досвід кожної людини у подоланні травми може бути різним, тому не треба себе картати за відсутність зростання.