Колаж — Артур Бондаренко.
Для людини, яка обирає таку поведінку, гостинг — зручний і швидкий відхід у тінь: ні драми, ні запитань, ніякої необхідності давати відповіді чи виправдовувати свої дії. Таким чином можна не мати справи з чужими почуттями.
Психологи попереджають, що під час криз випадки гостінгу можуть траплятися частіше. Люди настільки емоційно виснажені війною, що не мають сил на пояснення своїх слів та дій. Основний ресурс йде на відновлення власних сил після хвиль стресу, комусь доводиться проживати горе і втрати.
Втримати баланс навіть власного життя важко, у такі миті стосунки, в яких вже були певні проблеми і конфлікти, можуть стати додатковим навантаженням.
До гостінгу можуть вдатися у випадку, коли близька людина не висловлює чіткої позиції стосовно країни-окупанта. За сім місяців війни багато українців у спілкуванні зі старшими членами родини пройшли шлях від «ну буває, радянське мислення» до необхідності чути лише повне визнання російської агресії. У такій ситуації діти можуть викреслити зі свого життя батьків та родичів, бо чути «все неоднозначно» — вочевидь нестерпно.
Гостінг може статися й у родині, коли батьки, що роками тероризували дитину насильством, вже від дорослої людини вимагають підтримки і відвертих розмов. Як правило, усе це супроводжується й звинуваченнями у байдужості. Навіть війна для когось не може змусити усе пробачити та забути. Легше зникнути без нового кола сварок, коли сам ледь налагодив життя.
Експерти провели низку досліджень, присвячених феномену гостингу, у яких розглянули різні типи прив’язаностей та вибір стратегій розриву. Психологи припускають, що найчастіше «гостять» люди з «уникаючим» типом особистості. Вони не наважуються сформувати стосунки або повністю уникають прив’язаностей через проблеми з довірою.
Бажання втекти зі стосунків може з’явитися у людини, що поїхала з України. При цьому той, хто залишився, може відчути те ж саме на адресу приятеля-біженця в Європі. Люди буквально опинилися у різних реальностях із різними задачами. У хвилини емоційного спустошення важко надати підтримку та зрозуміти того, хто не відчуває твоєї тривоги чи постійно нагадує тобі про жахи, від яких ти втік.
Як реагувати на гостінг
Якщо ви відчуваєте необхідність використати гостінг замість діалогу та обговорення проблеми, пам’ятайте про той біль, що завдадуть ваші дії іншому. Це максимально травмуючий варіант закінчення стосунків, але іноді єдиний можливий для когось.
Якщо ви опинилися на місці покинутої людини, варто припустити, що це тимчасове явище. Після відновлення ресурсу партнер чи товариш може повернутися із поясненнями та вибаченнями.
«Не думати про це» не працює. Все одно ви відчуєте потребу надати сенсу зникненню і відшукати причини. Варто лише раціонально обмежити кількість зусиль, що для цього будуть застосовані. Години перечитування переписки та постійний моніторинг соцмереж у пошуках відповідей не підуть на користь.
Ви не можете контролювати поведінку іншої людини, навіть коли впевнені, що вона винна нам пояснення. Не коріть себе.
Незважаючи ні на що, бажаєте зберегти стосунки? Спробуйте залишити текстове нагадування у месенджері, що ви завжди поруч і готові вислухати людину, коли вона буде готова.
Якщо ви майже стовідсотково знаєте причину розриву, то обміркуйте, чи готові змінити власну поведінку та переосмислити певні речі заради відновлення цього зв’язку в майбутньому.
