Валерій Лавровський
13 декабря 2022

«Я влітаю, “постріл анестезії”, грузимо й тікаємо». Як в Україні вивозять диких тварин з лінії фронту

До початку повномасштабного вторгнення «Центр порятунку диких тварин Наталії Попової та UAnimals» допомагав диким тваринам, які пережили жорстоке поводження та були врятовані з приватних зоопарків, цирків, звіринців. Звірів лікували, їм надавали психологічну допомогу і шукали притулок. Історія центру почалася в 2018 році з порятунку тяжкохворої левиці, яка жила в  приватному господарстві.

 

А з лютого у зоозахисників з’явився новий напрямок діяльності — рятувати диких тварин, які з волі людини опинилися на території бойових дій. Центр зміг вивезти вже 400 тварин, більше половини з них отримують допомогу за кордоном.

 

Про те, як рятувати тварин під обстрілами, ми поговорили із засновницею Центру Наталією Поповою.

Зображення — Артур Бондаренко.

Зображення — Артур Бондаренко.

Як зʼявилася ініціатива евакуювати тварин з передової

«На початку повномасштабної війни в центрі — він знаходиться у селі Чубинське на Київщині — було до 40 тварин. Ми готували їх до виїзду, домовились з іншими центрами. Коли почався масовий обстріл, багато тварин від шоку побились об вольєри — вони не розуміли, що відбувається. Тоді ми якнайшвидше вантажили машину клітками аж до стелі, бо знали, що це єдиний шанс. Вона їхала три доби, звірі були без води та без їжі, але зараз з ними все гаразд.

Через певний час до мене звернулась команда UAnimals з питанням допомогти Звенигородській страусиній фермі. Тоді прямо на базі знаходились росіяни та чеченці. Як тільки вони лишили ферму, але знаходились ще поруч в лісі, ми поїхали туди з командою військових. Там стояв батальйон “Крим”, але він не дав нам дозволу заїхати. З іншою командою ми “втіхаря” дісталися, потрапили під обстріли, але вдалось забрати з собою навіть деяких лежачих, виснажених тварин.

Наступного дня заїхали вже з дозволом батальйону, який допомагав нам у завантаженні. Там ще обстрілювали, але ми змогли бусом під’їхати ближче. З того часу все і почалось: після евакуації з ферми інформація розлетілася і до мене почали ще більше звертатися за допомогою».

Фото — «Центр порятунку диких тварин Наталії Попової та UAnimals».

Фото — «Центр порятунку диких тварин Наталії Попової та UAnimals».

Є випадки, коли тварин кидають у приватних зоопарках. Зокрема, у місті Ямполі на Донеччині військові знайшли зачиненого у вольєрі ведмедя. В нього була контузія від снаряду, що впав поруч. Команда евакуації UAnimals та військовослужбовці змогли перевезти тварину у безпечне місце.

Існують ситуації, коли власники самі передають тварин: наприклад, єнот Лакі, який жив у приватному будинку. Після обстеження виявилось, що він сліпий — тварина дуже ляклива і пізнає світ лише завдяки запаху чи тактильно.

Як проходить процес евакуації

«Коли військові звільняють якісь території й проводять зачистку, вони звертаються до різних зоозахисних організацій чи мерії. Потім всі ті питання переадресовуються до нас. Мені дають прямі контакти військових, ми домовляємося, нас зустрічають. Вони показують місце, допомагають у завантаженні і прикривають нас, наскільки це можливо.

У складних ситуаціях часу дуже мало — це великий ризик для життя військових, нашого, ну і тварин, звісно.

Фактично все відбувається ось так: я влітаю, мені показують тварину, тут же максимально швидко йде “постріл анестезії”. Тварина засинає, і, навіть не чекаючи повного засинання, ми грузимо її в клітку й машина вже тікає.

Вже всередині я плавно виводжу тварину з анестезії — страхую її, бо дорога може бути поганою. Це не зовсім нормальна ситуація, але інакше робити неможливо».

До Центру з Донеччини евакуювали двох піврічних левенят — знесилених, безпомічних і тяжко хворих. Під час огляду з’ясувалося, що в них повністю забитий кишківник і через це вони перебувають у критичному стані. У Центрі вважають, що тварин годували як собак — звичайними кістками, що й призвело до тяжких наслідків для здоров’я. Левенята недорозвинені як для свого віку, адже не мали відповідного догляду та харчування, а один з них — сліпий. Зараз тваринам вже краще, але їх очікує довге лікування.

Що відбувається після евакуації

Спочатку тварини перебувають на обов’язковому карантині під наглядом ветеринарів. Далі їх перенаправляють в залежності від того, у якому притулку чи центру реабілітації є вільне місце. Наприклад, в Україні є ведмежий притулок «Домажир» на Львівщині, де зараз живе ведмідь Бахмут. У зруйнованому снарядом приватному будинку його знайшли військові.

Загалом у центра є два шляхи: відправити звірів у спеціалізовані притулки, центри, парки та заповідники або на волю. У дику природу повертаються дикі тварини лише тоді, якщо волонтери впевнені, що після лікування з ними все буде добре. Але у Центрі зазначили, що «це дуже малий відсоток — майже всі вже не виживуть у дикій природі самостійно».

Фото — ведмежий притулок «Біла скеля».

Фото — ведмежий притулок «Біла скеля».

Центр тримається за рахунок донатів та команди UAnimals, який допомагає збирати кошти на утримання тварин впродовж евакуації. Він співпрацює з Міжнародним фондом захисту тварин, який є однією з найбільших благодійних організацій з охорони та захисту тварин у світі, та з Новим зоопарком у Познані — другим за площею у Польщі. Також з The Wildcat Sanctuary — службою порятунку та реабілітаційним центром «великих кішок» у Міннесоті, США та AAP Primadomus — рятувальним центром для мавп, шимпанзе та інших приматів в Іспанії та з багатьма іншими заповідниками Європи та Африки. Подальше транспортування тварин вирішується вже після карантину в Познані — й це залежить від вільних місць.

Комментарии