Скриншот із відео.
Морські губки є важливою частиною водної екосистеми, адже вони є певними фільтрами. Ці тварини всмоктують воду та розчинені поживні речовини через маленькі отвори, а за допомогою внутрішньої системи фільтрів викидають у воду відходи.
Якось під час дайвінгу науковець з Амстердамського університету Ніколас Корднер помітив, що отвори кількох губок покривав слиз, однак через годину він кудись зник. Тоді ж він разом із колегами забрав кілька губок у лабораторію та записав їх на відео упродовж 24 годин.
В результаті з’ясувалося, що слиз, який збирає губка, виходив із її отворів за допомогою чхання. Він рухався поверхнею організму, збирався в грудочки, а потім губка стискалася, і ці грудочки виходили у воду. Увесь процес тривав приблизно 50 хвилин. Такий довгий час пов’язаний із тим, що у губок немає нервів і м’язів, тому вони вичавлюють зайві речовини за допомогою скорочень.
Також дослідники виявили, що майже 20 відсотків цього слизу стали кормовим матеріалом для інших тварин, наприклад, креветок та інших дрібних ракоподібних. Слиз містив на 45 відсотків більше вуглецю та азоту, ніж інші види природних відходів у прилеглій воді, тому був живильним.
