Зображення — Adobe.
У експерименті Інституту психіатрії, психології та неврології Королівського коледжу Лондона брали участь 233 людини з 10 країн Європи та Північної Америки. Середній вік учасників становив 40 років. У більшості була діагностована важка депресія, яка тривала близько року. Крім того, до цього вони проходили курс двох стандартних антидепресантів.
79 добровольців отримали разову 25-міліграмову дозу псилоцибіну, ще 75 учасників отримали 10 міліграмів, а ще 79 отримали 1 міліграм. Ні організатори, ні учасники не знали, яку дозу було введено кожній людині, пише LiveScience. Перед психоделік-сесіями добровольці відвідували три рази сеанси психотерапії. Потім той самий терапевт разом із асистентом спостерігав за прийомом псилоцибіну. Вони також провели наступні сеанси з учасниками — один сеанс на наступний день після прийому дози і один через тиждень.
Організатори використовували шкалу оцінки депресії Монтгомері-Асберга (MADRS), загальний показник клінічної депресії, щоб оцінити стан учасників до і після лікування. Через три тижні після лікування показники людей, які вживали 25 міліграмів, впали в середньому на 6,6 бала у порівнянні з показниками людей, які вживали 1 міліграм. Показники MADRS серед групи, яка приймала 25 міліграм, знизилися принаймні на 50%, а 29% увійшли в ремісію до третього тижня.
Тим часом показники групи, яка приймала 10 міліграмів, трохи знизилися, але незначно відрізнялися від показників у групі, яка приймала 1 міліграм. У цій групі 19% відреагували на лікування, як і 18% групи низької дози; 9% і 8% кожної групи увійшли в ремісію відповідно.
Через три місяці після лікування 20% учасників групи, яка отримувала 25 міліграмів, все ще демонстрували «стійку відповідь», тобто їхні показники впали та залишалися низькими порівняно з 10% групи, яка отримувала 1 міліграм. Однак цей висновок не вважається «остаточним» і потребує підтвердження, зазначається у звіті.
Автор дослідження та консультант-психіатр Джеймс Ракер пояснив, що препарат чинить «пряму дію на мозок, переводячи його в більш гнучкий стан і створюючи вікно можливостей для терапії».
У трьох чвертей учасників під час дослідження спостерігалися побічні ефекти: головний біль, втома, нудота або запаморочення в день прийому препарату. Це не було чимось незвичайним, кажуть дослідники, але інші експерти кажуть, що це може бути проблемою.
Більше випробування, яке має розпочатися найближчим часом, вивчатиме, скільки доз необхідно, щоб запобігти поверненню депресії.
За словами дослідників, може пройти три роки, перш ніж препарат буде близький до дозволу.
