«Історію нашої країни вивчають у школі та в виші, а хтось не вивчає взагалі, формуючи свої уявлення про неї з фрагментованих джерел. Після складання зовнішнього незалежного оцінювання студенти навіть отримують бонусом навичку відрізняти Костянтина від Василя Острозького, Миколу Гулака від Семена Гулака-Артемовського», — розмірковує Володимир Півторак. Проте сучасна наукова історична література більша й цікавіша за хронологічний перелік подій та сухі факти. Наприклад, останнім часом стався справжній бум досліджень з історії української культури харчування.
«Відкривачі праісторії. Як працюють археологи».
Археолог Володимир Тиліщак створив захопливий огляд власної професії. Найдоступніше джерело уявлень про території, що зараз є українськими, — літописи та хроніки попередніх часів. Але це далеко не всі сторінки минулого: письмо винайшли лише 5 тисяч років тому, а наші землі були заселені набагато раніше. То ж яким чином археологи дізнаються, де шукати відповіді? Як атрибутують пам’ятки та чому впевнені в цінності непримітних черепків чи кісток?
Серія Militaria Ucrainica
Видавництво «Темпора» в серії Militaria Ukrainica пропонує «поринути в буревії великих переселень, походів та битв на теренах нашої Батьківщини — від кельтів і германців до тюрків і русів», — каже Півторак. Крім стародавніх часів детально розглядаються й події ХХ сторіччя. Автори дають читачам змогу стежити за стратегіями окремих частин армії, оцінити ефективність застосування певної зброї та техніки. Для бажаючих розуміти професійну військову аналітику Militaria Ucrainica буде справжнім скарбом.
«Людина війни»
Одеський майстер історичної реконструкції Сергій Шаменков надав світові значущий приклад графічного мистецтва — альбом «Людина війни», прослідкувавши від давніх часів до сучасності трансформації одягу, озброєння та спорядження вояків. У виданні можна зустріти реконструкції військових «луків» мідно-кам’яної, бронзової та залізної доби, кочових вершників українських степів, давніх германців і слов’ян, кримських татар і турків-османів.
«Кулінарна мандрівка в Гетьманщину»
Олексій Сокирко пропонує відправитись у «Кулінарну мандрівку в Гетьманщину», де крім яскравих оповідей про гетьманські застілля та обіди церковних ієрархів можна знайти автентичні рецепти смаколиків трьохсотрічної давнини. Ця книга є спробою подивитися крізь культуру харчування на ширший контекст епохи: їжу як маркер соціального статусу, заможності, освіченості, моди.
«Україна: Їжа та Історія»
Олена Брайченко, Ігор Лильо та інші автори пропонують гастрономічне дослідження, де традиційні страви стануть провідниками до минулого. Не вистачає доказів того, що українська кухня є культурним надбанням і важливою частиною нематеріальної спадщини країни? Обов’язково зазирніть до розділу про потенціал кулінарної дипломатії! Безліч рецептів на сторінках видання також змусять подивитися свіжим поглядом на локальні продукти.
«Нарис середньовічної та ранньомодерної історії України»
Наталя Яковенко створила масштабну панораму минулого Русі-України. Авторка аналізує виникнення концепту неперервного національного буття та з перших же сторінок озвучує читачу питання: кого вважати «українцями» — представників українського етносу чи людей усіх етнічних груп, що мешкали на території України?
Фундаментальна праця Яковенко є спробою зазирнути у свідомість населення наших земель крізь призму реакцій на історичні події.
«Нарис історії України: Формування модерної нації ХІХ-ХХ століття»
Логічним продовженням видання Наталі Яковенко стала робота корифея історичної науки Ярослава Грицака. У центрі розповіді — складна, драматична і суперечлива історія українського націотворення. Особливий наголос робиться на ознайомленні з найновішими теоріями й інтерпретаціями цього процесу.
«Брама Європи: Історія України від скіфських воєн до незалежності»
Професор Гарвардського університету Сергій Плохій підготував ще один фронтальний історичний огляд, закцентувавши свою увагу на порубіжному статусі нашої країни, яка стоїть на сторожі Європейського континенту.
Перелік історичних ресурсів
Тим, хто бажає самостійно поринути в світ минулого, в нагоді стануть електронні ресурси, де розміщена як оцифрована українознавча спадщина, так і короткі дослідницькі матеріали.
Величезний масив середньовічних і ранньомодерних джерел, а також класичних досліджень з історії України містить портал «Літопис».
Офіційний портал Інституту історії України розмістив оцифровану літературу в електронній бібліотеці.
Сайт проєкту «Локальна історія» розказує про минуле та сучасне України.
Спільнота українських істориків створила портал, де науковці діляться відкриттями та дискутують навколо них.
Публіцистичний проєкт «Історична правда».
Офіційний сайт Інституту національної пам’яті, де поруч з методичними рекомендаціями щодо фіксації та збереженні нашої спадщини присутні й цікаві розвідки та інфографіка.
