Зображення — Артур Бондаренко.
Чому насправді застрелився Ернест Гемінґвей
Останні роки свого життя американський письменник та журналіст Ернест Гемінґвей страждав на важку депресію і розлади психіки на тлі цирозу печінки. 2 липня 1961 року Гемінґвей вистрілив собі в лоба з мисливської рушниці, яку йому подарував дідусь. Причиною депресії у суспільстві вважали те, що найкращі дні письменницької кар’єри автора добігли кінця. Інші говорили, що він страждав від розладу особистості
Однак друг та біограф Гемінґвея Аарон Едвард Готчнер до 50-ї річниці від дня смерті автора зазначав для The New York Times, що його самогубству суттєво посприяло стеження ФБР. Про це Готчнеру неодноразово розповідав сам письменник, який завжди розглядався по боках та боявся, що його прослуховують звідусіль — телефони, його дім та навіть машина.
З’ясувалося, що на початку 1940-х років тогочасний директор ФБР Джон Едгар Гувер дійсно встановив спостереження за Гемінґвеєм, підозрюючи письменника у зв’язку з його діяльністю на Кубі, де той жив певний час. Гемінґвей залишив країну через рік після приходу до влади комуністичного революціонера Фіделя Кастро.
«Він подзвонив мені зі своєї кімнати. Звучав упевнено, але в його голосі була щирість, яка йому не властива, а його марення не змінилося й не зменшилося. Його кімнату прослуховували, телефон прослуховували. Він підозрював, що один з інтернів був федералом», — описував Аарон Готчнер під час перебування Гемінґвея у психіатричному відділенні лікарні Святої Марії в Рочестері.
Розсекречування геїв у Канаді
У 1960-х роках канадський уряд спонсорував дослідження професора психології з Карлтонського університету Френка Роберта Вейка щодо проєкту «Фруктова машина». Це був пристрій із кріслом, схожим на стоматологічне. Чоловікам показували так звані непристойні зображення, а потім робили фотографії їхніх зіниць.
Вважалося так: якщо у чоловіків, які бачать зображення інших оголених чоловіків, розширювалися зіниці, то це свідчить про потяг до протилежної статі.
Спочатку людей змусили повірити, що мета проєкту — оцінювати стрес. Після того як його справжнє призначення стало широко відомим, мало хто добровільно хотів взяти участь у «дослідженні».
Фізіологічна проблема методу полягала в тому, що дослідники не врахували різні розміри зіниць і різні відстані між очима респондентів. Інші нюанси полягали у тому, що кількість світла від фотографій змінювалася з кожним слайдом, в результаті чого зіниці суб’єктів розширювалися, незалежно від об’єкта у кадрі. Також саме розширення зіниць важко виміряти, оскільки зміна часто була менше одного міліметра.
ЦРУ та експерименти з ЛСД
З 1953 по 1973 роки ЦРУ вводило людям ЛСД у рамках незаконної програми MKUltra, щоб перевірити потенційні ефекти контролю розуму. За задумом, цю методику використовували б під час допитів, щоб послабити людей і змусити зізнатися через промивання мізків і психологічні тортури.
Сфера діяльності MKUltra була широкою: діяльність проводили під прикриттям досліджень у більш ніж 80 установах, окрім військових, включаючи коледжі та університети, лікарні, в’язниці та фармацевтичні компанії. ЦРУ діяло, використовуючи підставні організації, хоча деякі високопосадовці в цих установах знали про участь Управління.
Також експерименти проводили у спеціальних таборах на підконтрольних США територіях у Європі та Східній Азії. ЦРУ заарештовувало людей, підозрюваних у тому, що вони є ворожими агентами. Ув’язнених допитували під час введення психоактивних препаратів, електрошоку та екстремальних температур, сенсорної ізоляції тощо.
Більшу частину записів щодо програми ЦРУ знищило. Однак відомо, що американському бактеріологу Френку Олсону його колега Сідні Готліб, керівник програми MKUltra, таємно ввів ЛСД. Через дев’ять днів Олсон викинувся насмерть з вікна готелю Statler у Нью-Йорку. Тристороння комісія в 1975 році визнала, що ЦРУ проводило таємні дослідження наркотиків на своїх колегах.
Уряд США отруював людей через алкоголь
У 1919 році уряд США заборонив алкогольні напої. Вважалося, що «сухий закон» підвищить моральний характер суспільства, але замість того він мав непередбачені наслідки. Окрім масштабного спаду американської економіки та росту безробіття, підвищився рівень контрабанди та стало процвітати бутлегерство — підпільне виробництво та продаж спиртних напоїв.
Згодом місцева влада наказала виробникам підвищувати токсичність промислового спирту, який використовувався для виготовлення нелегальних алкогольних напоїв. Річ у тім, що одним зі способів обійти заборону була крадіжка промислового спирту та пошук способів зробити його питним.
Таку формулу уряд запровадив ще у 1906 році та назвав цю практику «денатурацією» — втратою природного стану. Одним із найбільш популярних методів було додавання метилового спирту, який є смертельним навіть у малих дозах: щоб виробники промислового спирту не могли обходити податки на виробництві алкоголю.
