«У вас гепатит B… але це не С, нічого страшного»
Женя, 27 років, інженер.
Я дізнався про це в травні, рік тому. Пішов здавати кров на донорство. Там спочатку перевіряють на всі ці речі (наявність інфекційних захворювань: ВІЛ, гепатит В, гепатит С, сифіліс). Мені мали зателефонувати через тиждень і повідомити результати аналізів. Але чомусь цього не сталося.
Я передзвонив сам. Мені відповіли, що не можуть повідомити результати аналізів: «Приїжджайте з паспортом, ми вам скажемо особисто». Нібито це конфіденційна інформація, а оператор не може бути впевнений, що говорить зі мною.
Приїхав, мене завели до кабінету, закрили штори. Я вже злякався, що це ВІЛ або щось подібне. Мені кажуть:
«У вас гепатит B… але це не С, нічого страшного, не хвилюйтесь».
Звісно, я дуже засмутився. Я й не знав нічого про гепатит B. Тільки те, що він діє на печінку і що це серйозне захворювання, яке не лікується, що це на все життя.
Одразу почав міркувати, як я міг заразитися. Спершу подумав, що коли займався волонтерством на початку війни. Ми годували релокантів та іноді безпритульних людей, раптом від них. Хоча ми завжди були в рукавичках.
Я поспілкувався з лікарем, а також зі своєю однокласницею, яка працює лікаркою. Виявилося, що в неї те ж саме — гепатит B. Вона мене заспокоїла і сказала, що з ранки ним заразитися не можна, це може трапитися під час переливання крові або сильної крововтрати.
Я згадав, що був у стоматолога. Він видалив мені зуб. Це рясна кровотеча. Мій лікар сказав, що, найімовірніше, через це.
Перевірив печінку, здав аналіз на гепатит D, кількісний аналіз вірусу (присутність РНК вірусу в крові), печінкові проби, зробив еластографію. В мене не виявили антитіл. Тобто вірус є, але не розмножується.
Через рік я знову пішов здав аналіз, результат показав, що у мене вірусу немає. Я порадився з лікарем: «Це чудесне зцілення чи що?» Лікарка сказала мені, що в мене в крові настільки мало вірусу, що аналіз його не виявив.
Організм не реагував на вірус, отже, він хронічний, отже, ось цей вірус буде зі мною завжди. Простіше кажучи, «вірус спить». Якщо він не почне розмножуватися, а це може трапитися в рандомний момент.
Тепер я щороку повинен здавати аналізи, щоб знати, скільки його в крові. Якщо його кількість збільшиться, то треба приймати ліки, страхувати печінку. Зараз ніяких симптомів немає. Не відчуваю ніяких складнощів.
Лікарі мені сказали, що від вірусу гепатиту С є лікування, скоро буде і від гепатиту B. Можливо, спочатку воно коштуватиме дорого, але потім ціна знизиться.
В лютому 2021 року німецькі дослідники протестували два нових підходи терапії гепатиту B. Обидва значно знизили активність вірусної ДНК. Однак повністю позбутися ДНК вірусів у клітинах не вдалося.
У березні 2023 року компанія Vaccitech оголосила про позитивні дані дослідження стосовно лікування гепатиту B, які ще продовжуються за участю 55 добровольців.
Але можливі терміни створення ліків від гепатиту B поки невідомі.
Наявність гепатиту на близьких стосунках ніяк не позначилася. Дружина мене підтримала, сказала, що нічого страшного. Зараз вона робить щеплення. Але в Україні дуже важко самостійно дістати вакцину від гепатиту B.
Лікар попередив, що ми повинні використовувати різні щітки, ножиці, гребінці — все роздільне, що звʼязано з гігієною. Сексом займатися з презервативом, а після щеплення можна без.
Близьким друзям я розповів про хворобу через деякий час. Єдине, що я не можу, — це переливати вам кров, пояснив їм. Але ми не збираємося клятву на крові робити.
Я не соромлюся наявності гепатиту B. Спочатку я себе звинувачував і грузився. Ну тобто люди вважають, що це «хвороба наркоманів». Але від цього ніхто не застрахований, як демонструє мій випадок. Мені пощастило. Поки хвороба ніяк не впливає на моє життя.
За даними ВОЗ 2019 року, в світі налічувалося 296 мільйонів осіб, які живуть із хронічним гепатитом В. Щорічно відбувається близько 1,5 мільйона нових випадків інфікування.
У 2019 році від гепатиту В померли приблизно 820 тисяч осіб, головним чином внаслідок цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми (первинного раку печінки).
На сьогоднішній день не існує повноцінного методу лікування гепатиту B. Зазвичай інфіковані приймають антиретровірусні препарати, які пригнічують розмноження вірусу. Ці ліки треба пити все життя.
Що треба знати про гепатит B
Пояснює лікар-інфекціоніст Євген Щербина:
Більшість людей з хронічною формою вірусного гепатиту B (ВГВ) є неактивними носіями — без пошкодження печінки і відповідного розвитку цирозу. Хронічний ВГВ зазвичай не такий агресивний, як гепатит С. Але все одно значна частина хворих на цироз печінки мають його внаслідок хронічного ВГВ.
Вірогідність переходу вірусного гепатиту В в хронічну форму після зараження сильно залежить від віку: не більше 4% дорослих після зараження ВГВ будуть в подальшому мати хронічну інфекцію.
На противагу цьому, до 90% новонароджених дітей, які заражаються від хворих на ВГВ матерів, будуть мати хронічну інфекцію, а у дітей віком від 1 до 5 років цей показник становить 30-50%. Це аргумент тим людям, які кажуть, що вірусний гепатит В — це проблема дорослих, а не дітей.
Як передається гепатит B?
Основний шлях — через кров: переливання зараженої крові, хірургічні операції, стоматологія, татуаж, пірсинг, через інструменти в салонах краси; використання однієї голки для декількох осіб ін’єкційними наркоманами.
Проте не можна забувати про вертикальний шлях передачі вірусу, тобто від матері до дитини під час вагітності чи пологів (більше характерно для ВГВ і значно менше — для ВГС), статевий шлях (знову ж таки це більш характерно саме для ВГВ), а іноді і побутовий шлях, тобто в результаті тривалих тісних контактів через дрібні поранення на шкірі або слизових оболонках (дуже рідко буває при ВГВ і МАЙЖЕ НІКОЛИ не буває при ВГС).
Чи лікується гепатит B?
ВГВ ми можемо тільки «контролювати», але не знищити повністю. Цим займаються лікарі-інфекціоністи. Лікування ВГВ потребує нечасто. Його можна отримати на приватній основі та державній. ВГВ можна успішно контролювати протягом всього життя, частіше всього не приймаючи взагалі ніяких ліків.
Чи існує вакцина?
На сьогодні існує вакцина тільки від вірусу гепатиту В та гепатиту А. Всі діти після народження отримують вакцинацію від ВГВ у вигляді трьох доз, яких вистачає на все життя. Вакцинуватись можна в державних та приватних клініках. Це можна зробити в будь-який час, але зазвичай тільки в приватних клініках.
Яка профілактика гепатиту B?
Вакцинація — основа профілактики. Це дешевий, доступний, безпечний і дуже ефективний спосіб профілактики ВГВ. Людині, яка не має вакцинації від цієї хвороби, я можу сказати тільки одне: «Чому ви досі цього не зробили?»
Інші способи профілактики вже зазвичай не залежать від нас: перевірка всіх зразків донорської крові та її компонентів на ВГС, ВГВ та ВІЛ, дотримання всіх правил асептики та стерилізації інструментів з боку медичного персоналу, стоматологічних клінік, тату-салонів тощо.
«Скільки людей навколо тебе теж можуть бути носієм подібних інфекцій»
Саша, 30 років, дизайнер
У мене класична історія, як виявилося. Більшість людей дізнаються про те, що у них в організмі є гепатит С, коли йдуть здавати кров на донорство. Так і в мене.
Із повідомленням про результати аналізів мені ніхто не дзвонив, тож довелося йти до центру донорства. У віконці, де видають результати, відкрили журнал на одній зі сторінок. У величезній таблиці імен один рядок виділено червоним. Ніяких сумнівів не було: це саме моє прізвище та ім’я.
Мене направили до реєстрації, там довго шукали мої результати. Потім відвели до завідуючого. Тут почалось якесь дивне шоу.
Посадили на стілець. Завідуюча хвилину помовчала, потім узяла шматочок скотчу і мовчки почала збирати пилинки зі столу. Серйозно. Так хвилину-дві, може, менше, а може, й більше. Результати аналізу лежали поруч із нею.
Як жахливо припускати, що в тебе ВІЛ, і думати, як тепер взагалі буде все інакше. Наче війни мало. Все це крутилося в голові. Тим часом лікарка не поспішала, пройшлася до сміттєвого кошика, викинула шматочок скотчу і тільки потім «розкрила карти».
Коли повідомили діагноз, трохи відлягло. На запитання, чи лікується це, мені порадили проконсультуватися з інфекціоністом і намагатися вести здоровий спосіб життя: не пити, не курити, нормально харчуватися. Мовляв, бувають випадки вилікування.
Дорогою з донорського центру що можна робити? Правильно, гуглити статті про гепатит С. Про симптоми, про те, що його називають «тихим вбивцею», бо проявляє себе через багато років, про цироз, про те, що щеплення немає. Проте є лікування.
Це трохи заспокоїло, хоча на сайті ВООЗ було зазначено, що лікування не з дешевих. Пошук показав, що є державна програма з лікування гепатиту С. Нібито потрібно написати листа головному лікарю (щось таке) і можна стати в чергу та отримати безкоштовне лікування.
Ставлюся до цієї інфи скептично, десь мені трапилася стаття, в якій зазначено, що на лікування ставлять уже критичних пацієнтів, у яких цироз. В аптеці препаратів (наприклад, софосбувір та даклатасвір) в продажу я не знайшов.
На сайті ВООЗ також написано, що у 20% випадків люди можуть перехворіти на гепатит С й навіть не помітити. Тоді в них можуть виявити антитіла в крові, як в мене. Вау, надія!
Довелося здати аналіз на РНК, щоб це перевірити. З’ясувалося, що вірус усе ще розмножується в крові, отже, у мене хронічний. Еластографія показала, що печінка абсолютно здорова, тобто вірус ще не почав атакувати її. Це була дуже хороша новина.
Найімовірніше, зараження було через стоматолога, мені сказав лікар. І справді, був візит десь півроку тому. Можна сказати, що пощастило, що хворобу виявили зараз — на ранніх стадіях.
Мені дали контакти інфекціоніста, який має доступ до препаратів, що виробляються в Індії. Типу аналоги. Лікування з їхньою допомогою дешевше, триває від трьох до шести місяців. І ціна на них відносно низька.
Зараз я вже другий місяць лікуюся. Їх треба приймати вранці кожен день, це два препарати, тобто дві таблетки. За ідеєю, через три місяці після прийому я пройду повторний аналіз РНК, щоб виявити, чи залишився вірус у крові. Лікар обіцяє мені, що після цього вірус повністю покине організм.
Із близьких знають тільки партнер і кілька друзів. Батьки не в курсі, щоб не хвилювалися і не накручували себе. У мого партнера тест на антитіла не виявив наявність гепатиту С. Він здав ще на РНК, щоб переконатися. Результат негативний.
Найнеприємніше, напевно, відчуття, що нібито в крові отрута. Ніхто навколо не знає, але ти відчуваєш себе маргінальним. Тому що у багатьох ця інфекція асоціюється саме з «наріками». Але в мене не було такого досвіду.
Починаєш замислюватися, скільки людей навколо тебе теж можуть бути носієм подібних інфекцій і скільки самі не в курсі цього. Хворобу ж виявляють випадковим чином, а знайти, з кого все почалося, майже неможливо. Рекомендую пройти аналіз тим, хто сумнівається. Ха, лайфхак, наприклад, здати кров.
Взагалі ж відчуття, що ти немов клеймо отримаєш, якщо хтось дізнається. Ця думка не полишає досі, хоча я вже на половині курсу лікування. Але все так само страшно розповісти, здається, що від тебе будуть шарахатися, як від хворого на лепру.
За даними ВООЗ, від гепатиту С у всьому світі страждають 58 мільйонів людей, ще приблизно 1,5 мільйона інфікуються кожного року. В 2019 році від гепатиту С померло приблизно 290 тисяч людей — через цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному.
Ще одна проблема — низька поінформованість суспільства. Більшість людей вважають гепатит С хворобою наркоманів та працівників секс-індустрії. Це може впливати на упереджене ставлення: обмеження у працевлаштуванні та інші форми стигматизації.
Що треба знати про гепатит С
Пояснює лікар-інфекціоніст Євген Щербина:
Як впливає на організм гепатит С?
В першу чергу вірус гепатиту С (ВГС) має вплив на гепатоцити — клітини печінки. У більшості людей (за різними даними, від 50 до 80%) інфекція стає хронічною. Це означає, що печінка майже постійно буде піддаватись удару, що поступово може призвести до цирозу.
Іноді на це потрібно десятки років, але рано чи пізно без відповідного лікування ризики стають вищими. Майже всі пацієнти не відчувають ніяких симптомів та навіть не здогадуються про свій статус. Тільки скринінгові програми або самостійна періодична перевірка дозволяють виявити інфекцію.
Як передається гепатит С?
Основний шлях — через кров: переливання зараженої крові, хірургічні операції, стоматологія, татуаж, пірсинг, манікюр, використання однієї голки ін’єкційними наркоманами тощо.
Також є вертикальний шлях передачі вірусу: від матері до дитини під час вагітності/пологів, статевий шлях, а іноді і побутовий — під час тривалих тісних контактів через мілкі поранення на шкірі або слизових оболонках
Передача гепатиту С побутовим шляхом — з розряду фантастики.
З людьми, які мають хронічний гепатит С, можна цілуватись (бажано, щоб в цей момент не було явних мікротравм або запального процесу на слизових оболонках ротової порожнини), тиснути їм руки, обійматись, ходити з ними на роботу, дружити і тому подібне. Хворі можуть відвідувати дитячі колективи і школу.
Чи існує вакцина від ВГС?
Від ВГС ефективна вакцина ще не розроблена.
Що робити людині, якщо у неї знайшли гепатит С?
По-перше, обов’язково проконсультуватись з інфекціоністом. По-друге, не впадати в розпач, тому що ВГС зараз доволі просто лікується.
Як можна отримати лікування?
На приватній основі — вартість курсу противірусних препаратів від гепатиту С у спеціаліста зараз становить в середньому $350-500, проте нерідко можна зустріти доволі шалені і нічим не обґрунтовані суми в $1000-1500;
Безкоштовно за державними програмами — для цього треба звернутись до свого сімейного лікаря, отримати направлення на консультацію лікаря-інфекціоніста, який вже розкаже порядок подальших дій.
Всі зображення — Marko Kay.
