Оформлення — Владислава Федосєєва
Майбутній винахідник народився у колишньому сотенному містечку Сенча Лохвицького повіту Полтавської губернії в 1845 році.
Його сімʼя походила із найдавніших родів любецької шляхти — Піроцьких. Батьки були військовими лікарями.
У 1866 році Піроцький закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію.
Проходив артилерійську службу в Києві, де подружився з ученим-електротехніком Павлом Яблочковим, який був відомий розробкою дугової лампи — «свічки Яблочкова». Вона була простіша, зручніша і дешевша в експлуатації, ніж вугільна лампа.
Піроцький створив проєкт освітлення Ливарного мосту, в якому були задіяні «свічки Яблочкова».
«Свічка Яблочкова»
У 1871 році Піроцький переїхав до Санкт-Петербурга. Працював у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління.
На службі проявив себе здібним винахідником: наприклад, спроєктував новий тип доменних печей.
Електротехнічні експерименти розпочав у 1874 році. Створив проєкт машини змінного струму й системи передавання електроенергії через залізний дріт, який закріплювали телеграфними ізоляторами на дерев’яних стовпах. Зворотним провідником була земля.
Його перші вагони на електричній тязі запустили на ділянці Сестрорецької залізниці в 1875 році, тоді електрифікували майже кілометр шляху.
Зображення — Pinterest.
Через 5 років Федір Піроцький спробував модернізувати міські двоповерхові трамваї на кінній тязі, перевівши їх на електричну тягу.
У тому ж році електричний трамвай почав перевозити жителів Санкт-Петербурга ділянкою колії завдовжки 85 метрів, збудованої на території Рождественського вагонного парку. Цей експеримент тривав майже місяць.
Але електричний трамвай в Петербурзі не запускали до 1907-го. Стався конфлікт інтересів: підприємці, які вклали значні гроші в конку, перешкодили використанню електричного трамвая.
Тим часом на заході усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.
Зображення — Pinterest.
У 1879 році фірма Siemens & Halske продемонструвала невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома невеликими причіпними пасажирськими платформами на виставці в Берліні. При проєктуванні компанія спиралась на публікації Федора Піроцького.
Німецький підприємець Карл Генріх фон Сіменс подорожував до Росії й часто спілкувався з Піроцьким.
У 1881 році брати фон Сіменс відкрили в Берліні першу постійну електричну трамвайну лінію.
Зображення — Pinterest.
У Російській імперії електричний трамвай регулярно запрацює тільки у 1892 році. Його запустять саме в Києві завдяки зусиллям інженерів Аманда Струве та Василя Первенка.
Акціонерне товариство «Київські міські залізниці» використало розробки Піроцього, що стосувалися передачі електрики рейками.
Тестова поїздка відбулася 8 травня 1892 року на одному з найкрутіших схилів Києва — Олександрівському узвозі (нині Володимирський). Через місяць від Царської до Олександрівської (нині Поштової) площі проїхав перший в імперії електричний трамвай.
Зображення — Pinterest.
Шлях був одноколійним, завдовжки 1,5 км. Маршрутом рухалися два вагони місткістю 40 пасажирів.
У майбутньому трамвайне сполучення зʼєднає з центром приміські райони (Святошин, Деміївка, Пуща-Водиця).
Для порівняння, у Москві перший електричний трамвай запрацював через сім років.
Зображення — Pinterest.
Із інших проєктів Федора Піроцького: у 1881 році він проклав перший підземний кабель у Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилерійської школи.
Був автором проєкту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Крім того, Піроцький зробив багато винаходів в інших галузях: будуванні гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв’язку, артилерійській і ракетній техніці.
Але потім винахідник повернувся на службу артилерійським офіцером. Був переведений до Івангородської фортеці Варшавського військового округу.
У 1888 році вийшов у відставку в званні полковника. Достроково, не дослуживши декілька місяців до 25-річного стажу.
Піроцький отримав урізану пенсію, її ледве вистачало на життя і оплату житла. Тож інженер виїхав в Україну до села Маслівка Олешківського повіту, де намагався успадкувати маєток від дядька.
Але інші претенденти на маєток невдовзі відсудили його, скориставшись розбіжностями в написанні прізвища Піроцького в документах.
Решту життя винахідник провів у місті Олешки — за однією версією, у військовому пансіонаті, за іншою — у готелі «Афіни». Після смерті довелося продати його особисте майно — щоб оплатити похорон.
